На жаль, продовження експлуатації українських вертольотів - питання надзвичайно проблематичне. Я не виключаю, що інколи воно вирішується волюнтаристським, небезпечним шляхом

Не впевнений, що Україна "вилетіла". Особливо, якщо рахувати контракти на поставки техніки і послуг подвійного призначення. А оцінки СІПРІ також недосконалі, зокрема, тим, що ця організація включає у підрахунки переважно кінцеву продукцію, а Україна є потужним продавцем комплектуючих. Крім того, варто подивитися, як змінюються цифри міжнародних організацій після доповнення (в Україні збройовий експорт - тема "закрита", і про деякі контракти можна дізнатися лише після їх реалізації).

Прежде всего, человек думающий, ищущий и стремящийся к самореализации. Тем, кто читает "для отдыха" детективы Донцовой и Марининой, или переглядывает серию "100 великих..." я бы даже не рекомендовал читать мои книги. Главной отличительной чертой "Стратегий", на мой взгляд, является адаптация целого ряда философских и психоаналитических направлений. Например, Ницше, Маркузе, Фромма, Швейцера, Сартра, Дюранта - из философии; Дилтса, Асаджоли, Ранка, Фрейда, Хорни, Мэя, Берна - из психологии.

Тут вопрос нашего восприятия и женского выбора. Те женщины, которые вошли в "Стратегии гениальных женщин", являются "отступницами", они боролись с мужчинами на мужском поле. И даже при таких "неблагоприятных" услових их может набраться довольно внушительное количество. Но я лично больше восхищаюсь такими женщинами как Елена Рерих, Козима Вагнер, Ирина (жена Ярослава Мудрого), Елена Бреслау (жена Альберта Швейцера) - все они войдут в книгу о счастливых парах. Так вот встречный вопрос: кто же из этих двух категорий женщин более гениален? А так, конечно, мужчин больше...

Сейчас работаю над книгой "Стратегии счастливых пар". Полагаю, во время крушения института брака как такового, и наполнения ринка "псевдолюбовными" историями правдивый анализ мотиваций тех, кто составил список действительно успешных пар, окажется восстребованным и интерересным. Матрица в работе та же, что и предыдущих "Стратегиях": войти в мир глубинных мотиваций того или иного известного человека и попытаться объяснить его поступки, пользуясь, в том числе, современными технологиями анализа.

Дві причини. Перша полягає в тому, що українською я не зміг би писати. Друга пов"язана з аудиторією. Злого умислу тут немає.

Думаю, это преувеличение (я, естественно, не говорю об обрезах, самодельных пистолетах и т.п.). Но то, что некоторые серьезные вещи можно создать в домашних условиях, полагаю, правда.

Ни одна страна в мире не застрахована от терроризма. Украина, думаю, в несколько более благоприятных условиях - в силу, как ни странно, своей слабости. То есть, меч террора обрушивается на те государства, которые реализовывают свои гигантские амбиции в разных уголках земного шара и не стестняются "потрясать военными сускулами". Но, угроза, конечно, есть. Например, несколько лет тому назад рота морской пехоты ЧФ РФ принимала участие в чеченской военной кампании, - в подобных случаях может быть и ответный удар - уже по украинской территории.

Те, ще ЗСУ мають дуже обмежену боєздатність і можливість протистояти сучасним збройовим викликам, - це правда. Але не така велика провина Гриценка, як здається. Бо й сам Президент виявився неспроможним забезпечити ЗСУ бюджетними ресурсами для реального розвитку армії. До речі, й нині його Указ виділити 7,5 млрд грн на армію не виконується. А те, що робив Гриценко - то мистецтво можливого. Поки що він найкращий військовий менеджер за недовгу історію нашої країни.

Сьогодні армія "відкрита", як ніколи раніше. Вважаю, без проблем можна отримати інформацію в прес-службі Міноборони. А щодо останніх "гучних" справ, то вони відомі. І зняття заступника міністра, і відстороння від справ та звільнення командуючого Сухопутними військами, і інші... До речі, відбулися за часів міністерства Гриценка.

1. Це значний перелік номенклатури. Назву найбільш перспективні. Це високоточні засоби ураження, системи захисту від високоточної зброї, деякі виключні комплектуючі, наприклад, продукція заводів "Арсенал", "Лорта", "Зоря-Машпроект", "Мотор Січ". Ще, безумовно, літаки спеціального призначення, бронетезніка, радари. 2. Позначився, але не так сильно, як здається на перший погляд. По-перше, повного розриву немає і не буде; взаємовигідні проекти будуть розвиватися (приклад: модернізація Ан-124-100 "Руслан"). А по-друге, РФ сама вже тривалий час праціє над виштовхуванням України з системи кооперації. Цей процес не залежить від НАТО та інших політичних питань, а його реалізація триватиме ще 10-15 років.

Система є, але чи вона краща за "Кольчугу", питання. Радари взагалі продавати не проблематично, з огляду на політику. Тобто, це не зброя прямого ураження. Тому може бути продана така система, як і інші радари, будь-якому імпортеру.

Прогнозы - дело неблагодарное. Но успех будет иметь человек, который не допустит раскола украинской нации, над чем сегодня российская сторона упорно работает. Боюсь, что из тех личностей, которые мы имеем в политикуме, такой(ая) еще не созрел. Но также боюсь, что именно из них нам придется выбирать.

Моя думка полягає в тому, що РФ реалізує цілеспрямовану політико-інформаційну кампанію всебічного тиску на Україну з метою недопущення приєднання до ПДЧ. Думки про приціл Лужкова на російський електорат можуть мати місце, але ніхто сьогодні в РФ не виступає з такими заявами сам по собі. Все це санкціоновано.

В магазинах издательства ФОЛИО, например, в "Глобусе", в книжной сети ЭМПИК, в Академкниге, а также в магазинах "Знання" и "Сяйво". Ну и, конечно, на Петровке. Это места, где я их видел.